Мови в Швейцарії

мови в ШвейцаріїНайбільш показово про мовні відмінності в Швейцарії говорить той факт, що навіть назва країни в трьох варіантах звучить і пишеться по-різному: Швайц (Schweiz), Сюісс (Suisse), Свіцер (Svizzeria). До того моменту, як 4 основних мови, на яких говорить населення Швейцарії, отримали статус державних, пройшло не одне століття.

Колонізовані римлянами кельти почали говорити на «вульгарною» латиною, але такими їх завойовниками виявилися німецькі племена алеманов – саме на діалекті останніх і розмовляють сучасні німецькомовні швейцарці. На заході країни алеманскій діалект був заміщений французьким, на півдні – ломбардским діалектом.

В даний час розподіл населення за мовними групами виглядає наступним чином: німецька мова – 63,7%, французький – 20,4%, італійська – 6,4%, ретороманська – 0,5%. Романш, на якому говорять в основному жителі гірського кантону Граубюнден, прийнятий як четвертий національну мову в 1938 р. до величезного незадоволення Муссоліні, розраховує приєднатися ці землі до Італії. Основні райони розселення германошвейцарців – північ, північний схід і центр країни, кантони Цюріх, Берн, Шаффхаузен, Швіц, Цуг, Урі, Обвальден, Нідвальден, Аргау, Базель, Гларус, Золотурн, Люцерн, Тургау, Санкт-Галлен, Аппенцелль.

У 1982 р. цюріхський романіст Генріх Шмід (Heinrich Schmid) розробив так званий Руманш Грішун (Rumantsch Grischun) – загальний письмовий мову для ретороманцев, який вперше почав викладатися в школі як обов’язковий предмет з 2007 р.

франкомовними вважаються розташовані в західній і південно-західній частині країни кантони Во, Женева, Невшатель, Фрі-бур, Юра. У місцях перетину мовних кордонів є зони двомовності – наприклад, Біль, Мурті, Фрібур.

У швейцарсько-німецькому традиційно виділяють 18, 20 або 24 піддіалектів з локальними (кантональний) відповідниками. Словник швейцарського діалекту налічує понад 100 тис. слів, відмінних від німецької мови. У так званих німецькомовних частинах країни на «хохдойч» розмовляють лише викладачі в школах та іноземні громадяни, справжні ж швейцарці користуються діалектом «швіцердюч».

Прислівники в Швейцарії не визначають, як в Англії, класові відмінності населення, але дозволяють миттєво з’ясувати, з якого регіону і навіть з якого міста ваш співрозмовник. Іноді для цього достатньо лише почути «грюці» – здрастуйте.

Французька мова на території Швейцарії в даний час у меншій мірі піддається діленню на діалектні форми. Пов’язано це з розповсюдженою у XVIII ст. модою на «паризький французький», на якому намагалося говорити місцеве населення, боявшееся уславитися нечемами.

______________________________________________________________
Проблеми з зубами? Підкажу вам, що вибрати стоматологію в Петербурзі можна в базі всіх стоматологічних клінік цього міста на сайті spb.32top.ru.